Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала звіт щодо використання Україною протипіхотних мін ПФМ в місті Ізюм у період, коли воно перебувало під російською окупацією, а також підтвердила наявність 11 цивільних осіб, які постраждали від застосування таких мін. За даними звіту, медичні працівники повідомили, що надали допомогу приблизно 50 цивільним, зокрема щонайменше п’ятьом дітям, які найімовірніше отримали поранення від вибухів протипіхотних мін у цьому регіоні під час або після окупації російськими збройними силами.
Застосування таких мін є за своєю суттю невибірковим, чим завдає значної шкоди цивільному населенню.
ПФМ є забороненими відповідно до Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передавання протипіхотних мін та про їхнє знищення 1997 року. Україна підписала цю угоду у 1999 році й ратифікувала її у 2005 році.
На жаль, порушення норм міжнародного гуманітарного права та завдання шкоди цивільному населенню — трагічні реалії збройних конфліктів. В умовах російсько-української війни російська сторона вчиняє непропорційно більшу кількість порушень норм міжнародного права, зокрема — найтяжчих міжнародних злочинів.
Після звільнення Ізюма були виявлені масові поховання людей, із яких було ексгумовано 447 тіл загиблих у боях і вбитих під час окупації, включно з закатованими і страченими місцевими мешканцями, а також жертвами невибіркових обстрілів міста з боку російської армії.
Організації коаліції «Україна. П’ята ранку» з початку російсько-українського збройного конфлікту у 2014 році фіксують використання протипіхотних мін російськими військами й ураження ними як військових, так і цивільних осіб. Росія не є учасницею Конвенції про заборону застосування накопичення запасів, виробництва і передавання протипіхотних мін, проте це жодним чином не знімає з неї відповідальності за завдання людям невиправданих страждань. Це є однозначною позицією організацій, що підписали цю заяву.
Про численні порушення з боку Російської Федерації неодноразово заявляли у своїх звітах міжнародні інституції та організації (наприклад, Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні). Численні порушення з боку Росії зазначені й у звіті Human Rights Watch.
Така диспропорція — важливий контекст цієї війни, про який не можна забувати задля коректної оцінки подій. Проте злочини однієї сторони не можуть слугувати виправданням для порушень з боку іншої.
Найкращою реакцією держави на будь-яку заяву щодо порушення нею законів та звичаїв війни є своєчасне та ефективне, незалежне й всебічне розслідування зазначених інцидентів, а також відверта та коректна комунікація суспільству результатів такого розслідування.
Адже саме так можна встановити реальні обставини справи, підтвердити чи спростувати висновки звітів, надати додаткову інформацію зі своєї сторони, що допоможе сформувати повну картину подій.
Це у жодному разі не змінює обставин конфлікту, не прирівнює жертву до агресора. Натомість відповідальним ставленням до заявлених випадків Україна продемонструє фундаментальну різницю між сторонами, з огляду на численні ймовірні порушення з боку Росії, заяви та звернення, щодо яких країна-агресор послідовно ігнорує.
Українська влада неодноразово заявляла про свою відданість дотриманню норм міжнародного права, зокрема й щодо незастосування протипіхотних мін. Ми підтримуємо та вітаємо таку позицію. Адже першими, хто страждає від порушень, є цивільне населення — ті ж самі громадяни України, які не мають можливості захистити себе, і на захист яких стала держава. Постраждалі від війни заслуговують на безстороннє правосуддя вже нині, незалежно від того, хто саме завдав їм шкоди.
Відповідно до звіту, у листопаді 2022 року Human Rights Watch зверталися до Міністерства оборони України (МО) щодо використання ПФМ у задокументованих випадках. Відповідь МО не містила інформації, що могла б підтвердити чи спростувати заявлені факти, окрім як запевнення у дотриманні Україною норм міжнародного права.
31 січня 2023 року у відповідь на публікацію звіту Міністерство закордонних справ України зазначило, що він буде «належним чином проаналізований причетними установами України». Вітаємо заявлене прагнення і сподіваємось, що його результатом стане вичерпне розслідування із ухваленням відповідних рішень щодо притягнення винних до відповідальності та обмеження використання заборонених протипіхотних мін в умовах збройного конфлікту.
Саме така конструктивна реакція буде гідною демонстрацією та втіленням заявленої волі країни та суспільства щодо взятих на себе зобов’язань.
Крім того, зважаючи на неспівмірно більшу шкоду для цивільного населення, яку спричиняє російська окупація, включно із систематичним скоєнням воєнних злочинів та злочинів проти людяності, критично важливим є швидке надання Україні з боку країн-союзників достатньої кількості високоточної наступальної зброї для того, щоб українська армія змогла якнайшвидше звільнити окуповані території та зберегти життя людей.
Центр прав людини ZMINA
Медійна ініціатива за права людини
Кримська правозахисна група
Інститут миру та порозуміння
ГО Центр «Соціальна Дія»
03.02.2023
