За 10 років окупації Криму стало остаточно зрозуміло, що росіяни переслідують будь-кого, хто демонструє найменший спротив чи незгоду з діями Кремля. Як з моменту анексії Криму розширилися категорії громадян, які зазнають переслідувань. Як окупанти карають “незручних” кримчан та яким буде Крим після звільнення розповів Євгеній Ярошенко аналітик ГО “Крим_ SOS”, яка входить до Коаліції "Україна. П’ята ранку" в інтерв’ю виданню “Укрінформ”.
За 10 років окупації Кримурозширилися категорії людей, які зазнають переслідувань. На початку окупації росіяни акцентували свою увагу на представниках в основному двох груп - проукраїнські активісти і незалежні журналісти. Далі під російські репресії почати попадати кримськотатарські активісти та представники різних релігійних груп, які відмовлялися працювати із підпорядкованими окупантам структурами.
Приблизно дві третини від загальної кількості кримських політв'язнів становлять кримські татари. Більшість свавільних обшуків РФ відбуваються саме у кримськотатарських родинах. Вочевидь, окупанти розглядають кримських татар як нелояльний народ. І вдаючись до переслідування, намагаються подолати цю нелояльність.
За інформацією Постійного представництва Президента України у АР Крим, 191 особа позбавлена волі внаслідок російської агресії. Це справи про нібито “шпигунство” та “державну зраду”. Ще одна категорія обвинувачень - за “зберігання” зброї, вибухівки та інших заборонених предметів. Наостанок - справи про “дискредитацію російської армії”.
Норма про “дискредитацію російської армії” у законодавстві РФ з'явилася 4 березня 2022 року - тобто у перші ж дні повномасштабної війни. До кінця 2023-го року було винесено 560 судових постанов за цією статтею. При чому, у 2023 році вдвічі більше ніж у 2022 - це може бути пов'язано з тим, що стає дедалі більше інформації про воєнні злочини російських окупантів. Друга причина - активізація ударів по військових об'єктах в Криму і схвальна реакція кримчан, які підтримують дії України.
12.02.2024
