Утвердитися через пригноблення та знищення інших націй — ось що Росія відточувала століттями. Україні знадобиться ще чимало років, щоб повністю впоратися з усіма наслідками цих процесів, але повномасштабна фаза війни показала, що треба якнайшвидше і якнайретельніше деколонізувати різні сфери суспільного життя. Саме тому Ukraїner розпочав спецпроєкт «Деколонізація». У першому мультимедійному матеріалі ми розповідали, як РФ сотні років краде наші матеріальні культурні цінності, намагаючись запевнити світ у своєму праві володіти ними, та що ми можемо зробити, аби повернути свої артефакти. А цей присвячуємо ще одній болісній темі — перевихованню українських дітей на окупованих територіях.
Як Росія розгортає когнітивну окупацію, з якими викликами нам доведеться зіткнутися після звільнення загарбаних територій і чому вже зараз треба подбати про те, щоб діти, яким довелося рости в окупації, з часом не стали проти своїх же? Відповіді на ці й інші питання шукали разом із «Центром громадянської просвіти “Альменда”».
Вже понад дев’ять років над українським Кримом майорить ворожий російський прапор. Офіційно днем початку окупації півострова, зокрема міста Севастополь, вважають 27 лютого 2014 року, що підтверджує проміжне рішення Європейського суду з прав людини. Однак РФ готувалася до цього ще у 2013, а в кінці лютого 2014 почала діяти відкрито: спецпідрозділи головного розвідувального управління Росії захопили ключові адмінбудівлі — приміщення Верховної Ради і Ради міністрів АР Крим. Тоді ж представники окупаційної адміністрації анонсували проведення на півострові «референдуму про возз’єднання з Росією», результати якого не визнала ані Україна, ані світова спільнота. Однак це не завадило країні-агресору згодом долучити півострів до свого складу, тобто окупувати.
Із 18 березня 2014 року, тобто коли РФ, порушуючи всі міжнародні угоди, підписала так званий договір про прийняття Криму до свого складу, почалося всебічне інтегрування окупованого півострова в «рускій мір». Це не оминуло й освіту, яку Путін іще на початку свого правління зробив інструментом насадження хворобливого патріотизму серед дітей і молоді. З раннього віку маленьких росіян навчають пишатися своїм «Отєчєством», шанувати «подвиги» російських «героїв» та ідентифікувати себе як громадян «Великої Росії» — і на жаль, із розповсюдженням російських законів на території півострова разом із тотальною русифікацією молодим кримцям почали навʼязувати і ці наративи.
Наразі на території Криму в навчальних закладах викладають російською мовою (і створюють імітацію викладання українською та кримськотатарською), дітей навчають «російським традиційним цінностям» і активно залучають до російських молодіжних і дитячих рухів, включно з мілітарними. Можливість отримувати стаціонарну освіту українською мовою є лише у 197 дітей, а за українською програмою не викладає жодна кримська школа.
Примітно, що після окупації материкової частини Таврії і Приазов’я у 2022 році, очільник РФ наголосив, що саме завдяки заміні освітньої системи з української на російську ці території фундаментально закріплюються у складі Росії, а люди зможуть сповна оцінити переваги нового життя. Тобто саме впровадження російської освіти — один із ключових інструментів, яким РФ послуговується, аби змінити свідомість українців на тимчасово окупованих територіях, іншими словами — «переробити» громадян України на «настоящіх рускіх», знищивши їхню ідентичність. І, на жаль, країна-агресор вже випробувала його на майже на 200 тис. українських школярів, які проживали в Криму на момент окупації і проживають там зараз. Важливо розуміти, що подібні підрахунки — приблизні й неостаточні, адже наразі досі немає платформи з офіційними даними про це, а статистику Севастополя через особливий статус міста зазвичай фіксують окремо.
Попри всі дипломатичні зусилля України та її іноземних партнерів, Росія все ще контролює Крим, тож «Центр громадянської просвіти “Альменда”» з 2014 року моніторить освітню ситуацію на території тимчасово окупованого півострова. Cтворена 2011 року в Ялті з метою просвіти у сфері прав людини, після окупації організація була вимушена евакуюватися до Києва і змінити напрям діяльності. Тепер команда документує російські злочини проти українських дітей, які живуть у Криму і на окупованих частинах Таврії і Приазовʼя. Передусім «Альменда» збирає інформацію з відкритих джерел, зокрема аналізує публікації місцевих ЗМІ й соцмереж, включно зі сторінками підконтрольних Росії організацій і установ, бо часто це єдине джерело інформації про те, що відбувається на окупованих територіях.
Після повномасштабного вторгнення РФ, коли під окупацією опинилися частина Таврії та Приазов’я, стало очевидно, що у сфері освіти окупанти діють за відпрацьованим в Криму алгоритмом, який команда ЦГП «Альменди» називає «кримським сценарієм» знищення ідентичності через освіту. У цьому матеріалі, створеному на основі їхніх моніторингових звітів циклу «Універсальний солдат» (лютий 2022 по липень 2023), дослідники розповідають, наскільки потужний ідеологічний вплив чинить влада РФ на українських дітей, які досі мешкають на окупованих територіях, і які виклики очікуватимуть українців після звільнення цих регіонів від загарбників.