“Єдиний механізм репатріації здатний повернути українських дітей додому у короткі терміни, а не протягом 50 років!”
На цьому наголосила експертка Regional Center for Human Rights (РПЦЛ) Катерина Рашевська.
З метою систематизації та об’єднання зусиль з цього нагального для країни питання РПЦЛ, що є учасником Коаліції “Україна. П’ята ранку”, представив “Концепцію механізму репатріації дітей, яких Росія депортувала, примусово перемістила або в інший спосіб роз’єднала з родинами під час агресії проти України”.
Станом на зараз Україна ідентифікувала 19 546 українських дітей, яких було примусово переміщено російськими агентами з окупованих територій України. Через різні схеми наразі повернули лише 386!
Концепція механізму розроблена за результатами комплексного аналізу міжнародних конвенцій, резолюцій, регіональних інструментів та актів “м'якого права” та передбачає реалізацію низки кроків:
- Ухвалення Генасамблеєю ООН Резолюції про зобов’язання РФ у сфері репатріації, повернення та возз’єднання українських дітей з родинами в Україні. Документ охопить зобов'язання, які Росія може спробувати виключити з тексту угоди з державою-посередницею, а також унеможливить ухилення будь-якої країни від притягнення РФ до юридичної відповідальності за порушення зобов'язань.
- Укладення серії міжнародних договорів у форматі «Україна—держави-посередниці», «держави-посередниці—Росія».
- Впровадження індивідуального підходу в роботі механізму репатріації та в засадах державної політики, коли в кожному окремому випадку буде проводитися незалежна оцінка інтересів дитини, гарантування безпечних умов, виживання, розвитку і благополуччя неповнолітнього, визначені індивідуальною траєкторією повернення.
“Нинішні схеми, які використовує Україна, малоефективні. Росія і далі відмовляється повернути дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Відповідно зростає ризик, що неповнолітні стануть жертвами нових міжнародних злочинів. Усе це актуалізує створення і впровадження єдиного механізму повернення дітей, який би мав чіткий розподіл відповідальності між органами, відповідне планування, а також достатню кількість фінансових і людських ресурсів”, - наголошує Катерина Рашевська.
У документ також включені рекомендації для державних органів щодо напрацювання відповідних нормативно-правових ініціатив та підготовчої роботи з міжнародними партнерами задля успішного впровадження єдиного механізму повернення дітей до України.
15.09.2023
