Уже понад рік Україна та світ намагаються створити ефективний механізм правосуддя задля покарання винних за міжнародні злочини, скоєнні на території України. І все для того, аби зрештою на лаві підсудних опинилося найвище керівництво РФ, зокрема президент Володимир Путін та його найближче оточення — Сергій Шойгу, Сергій Лавров та Микола Патрушев. Що буде з ними, а також офіцерами та солдатами російської армії, які не просто брали участь у війні, а вчиняли міжнародні злочини щодо цивільних, розбирався Фокус.
"20 років в’язниці, як вони мені й обіцяли, — це для них покарання, — говорить Олена з Донецької області, яку в окупації затримали за підозрою у шпигунстві на користь України. — Кулю в лоба треба ще заслужити. Саме так вони мені й говорили: "Якщо заслуговуватимеш — дамо кулю, а ні — будеш гнити у в‘язницях".
"Має спрацювати "закон бумеранга". Хочеться, аби мої кривдники пережили все те, що і я. Думаю, все їм повернеться, кожен із них отримає своє. Я жодного прізвища не забуду, всі записала", — говорить інша мешканка Донецька Ольга. Її кілька років тому також затримали в окупації за підозрою у причетності до скоєння диверсій. Незважаючи на те, що на той момент жінці було понад 60 років, її жорстоко катували електричним струмом та тримали у СІЗО майже два роки.
Запит на встановлення справедливості
Документатори міжнародних злочинів, скоєних в Україні вже після 24 лютого 2022 року, говорять, що люди, які стали свідками та жертвами дій росіян в окупації не лише розповідають, що відбувалося, а й часто намагаються згадувати про тих, хто це, на їх думку вчиняв. Часто вони називають лише позивні, адже обличчя були приховані під масками, або ж імена, можливо, вигадані. Але деякі з точністю можуть описати риси обличчя та переконують, якщо побачать кривдників на фото — неодмінно впізнають. Для потерпілих інформація про окупантів, а особливо тих, хто бив, викрадав, вбивав, є не менш важливою, аніж про обставини конкретного злочину. А отже можна говорити, що за понад рік від початку повномасштабної війни сформувався запит на встановлення справедливості.
І цей запит може бути як мінімум у випадку 71 тисячі ймовірних воєнних злочинів. Саме стільки за даними Офісу генерального прокурора зафіксовано правоохоронцями після початку повномасштабного вторгнення. Також не варто забувати й ті, що були вчинені до того. У кожному з них може бути як кілька постраждалих, так і десятки свідків, які готові говорити та чекають, що на лаві підсудних колись опиняться як безпосередні виконавці, так і ті, хто віддавав накази — від офіцерів конкретних підрозділів до найвищого керівництва Росії, а також Білорусі, яка також бере участь у цій війні на боці агресора.
Але наразі незважаючи на таку величезну кількість злочинів, в українські суди потрапили лише кількасот обвинувальних актів. Причина — велике навантаження на слідчі органи та неможливість їх розслідувати такий масив справ. І це об’єктивно — жодна система, навіть британська чи американська, не могла б впоратися з таким обсягом. А надто коли йдеться про складні кейси, у яких немає доступу ані до місця злочину, ані до ймовірних кривдників. А надто, коли йдеться про організаторів ведення так званої спеціальної воєнної операції на території України.
Тож очевидно, що Україна у цьому питанні потребує допомоги міжнародних партнерів — у створенні спеціального механізму чи навіть кількох для покарання за міжнародні злочини, які нині існують у міжнародному кримінальному праві. А це геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.
"Якщо ми говоримо винятково про трибунал щодо агресії, то Генасамблея, дійсно, це той майданчик, на якому потрібно працювати, — зазначає у коментарі Фокусу адвокатка Української правової консультативної групи та коаліції "Україна. П'ята ранку" Аліна Павлюк. — І Генасамблея потенційно може підтримати як міжнародний, так і гібридний механізм. Важливо проводити роботу з пошуку якомога більшої підтримки такої ініціативи — тобто понад двох третин голосів, не фокусуватися лише країнах Європи чи Америки, а не забувати про Азію та Африку, оскільки за останні п’ятдесяти років їх країни самі не раз ставали жертвами злочину агресії.
Там можуть запитати: чим Україна краща, коли нам було погано — на нас не звертали увагу. Важливо, аби внаслідок отримати дієвий механізм, який дозволить переслідувати за злочин агресії. Велика підтримка могла б не лише легітимізувати механізм, а майбутнє рішення. І це важливо, адже на лаві підсудних опиняться перші особи держави — Путін, Шойгу, Медвєдєв, Патрушев. При чому розгляд має відбуватися в присутності обвинувачених. Найтяжчі міжнародні злочини — це не ті злочини, які можна розглядати у заочному форматі".
Юристи, з якими поспілкувався Фокус, зазначають, що не можуть поки пояснити, чому нині йдеться винятково про злочин агресії.
"Ми чули багато історій, що це швидше, дешевше. Але досвід говорить, що це не так — на створення трибуналу потрібен час. І не факт, що суттєво легше зробити, ніж трибунал із більш широким мандатом, — зазначає юрист-міжнародник Арьє Мора. — Але головне — таке рішення ігнорує проблему з іншими злочинами, а також відштовхується від ілюзії, що такої проблеми нема. Адже коли запитуєш, що з іншими злочинами, або чуємо: у нас все нормально — розберемося, або виходить голова Верховного суду Всеволод Князєв і говорить, що судді вже готову ухвалювати рішення і розробляти свої стандарти щодо геноциду. І у цей же момент вони зазначають, що слідчі, прокурори, судді вже зараз дуже перевантажені, ресурсів мало, але ми впораємося".
Цікаво, що нині навколо питання створення спеціального трибуналу щодо подій в Україні гуртується все більше держав та окремих інституцій. Як каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, станом на 14 березня до коаліції вже долучилося 32 держави. Серед них Велика Британія, Франція, Німеччина, а також такі інституції як Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО. Щоправда, більшість з них говорять про те, що світ потребує спеціального трибуналу для судового переслідування політичного та військового керівництва Росії та її союзників, зокрема, Білорусі, і не пропонують обмежуватися злочином агресії.
27.03.2023
