14-15 липня в Гаазі проходить конференція Міжнародного кримінального суду щодо відповідальності Росії за воєнні злочини в Україні. Запрошений Міністр МЗС України Дмитро Кулеба. Також участь візьмуть представники уряду Нідерландів, Офісу прокурора МКС та Єврокомісії. В ефірі Українського радіо цю подію прокоментувала Тетяна Печончик, керівниця Центру інформації про права людини, Центру прав людини ZMINA.
"У переддень цього заходу ми зібралися з правозахисними організаціями, щоб обговорити, яким чином має функціонувати інфраструктура правосуддя й справедливості на національному рівні, як відбувається зараз розслідування воєнних злочинів, які ми бачимо в цьому пробіли, та представити свої рекомендації. Ми їх вчора напрацювали, і сьогодні представниця від неурядового сектора Надія Волкова презентує наші висновки та рекомендації на основній конференції. Ми сподіваємось, що це буде не єдиний захід, а такий формат у сфері подолання безкарності та притягнення до відповідальності воєнних злочинців працюватиме на регулярній основі".
Про координацію міжнародних зусиль у справі розслідування воєнних злочинів
"Сьогодні збиранням інформації, документуванням воєнних злочинів проти України займаються багато різних органів. На міжнародному рівні це система різних судів, головним є Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Злочини з порушення прав людини під час збройної агресії розглядає Європейський суд з прав людини, є також скарги в Міжнародному суді ООН. Крім того, були створені деякі нові інструменти, наприклад, Комісія ООН з розслідування подій в Україні. Також у низці країн є універсальна юрисдикція. Це означає, що вони можуть розслідувати злочини, скоєні на території іншої країни людьми, які не є громадянами цієї країни. Відповідно, ряд країн проводять свої національні розслідування, користуючись цим принципом універсальної юрисдикції. Але тут, звісно, не має бути дублювання і повинна бути налагоджена координація, щоб ці справи належним чином розподілялися і були покриті увагою та ресурсами більш-менш рівномірно. Однак, за такої великої кількості органів, що займаються розслідуваннями, все одно маємо певні лакуни, які не підпадають під юрисдикцію жодного з існуючих міжнародних судів, це злочин агресії ― один із чотирьох найтяжчих злочинів на додачу до злочину геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Якщо три останні розслідує МКС, то саме по злочину агресії він не має юрисдикції на території України. Але злочин агресії є ключовим, тому що якби не було російського нападу і неспровокованої війни, то не було б і наступних воєнних злочинів. Отже, зараз ми працюємо більше з тим, що випливає зі злочину агресії ― вбивства, тортури, насильницькі зникнення, депортація, зґвалтування тощо. Але не йдеться про те, що стало причиною цих злочинів, а саме: наказ і напад Росії на Україну. Відповідно, йдуть обговорення, яким має бути цей трибунал щодо злочину агресії, яким чином його створити. Величезна кількість існуючих механізмів та ініціатив все одно не покриває всього масштабу звірств, які відбуваються в Україні".
14.07.2022
