Російські солдати ведуть полонених бійців ЗСУ під дулами автоматів у бік українських позицій, прикриваючись ними. Таке відео Радіо Свобода отримало від українських військових. Які права порушують росіяни в даному випадку? Якими міжнародними законами та конвенціями захищаються полонені? Наскільки поширені такі випадки? Чи можемо ми притягнути росіян до відповідальності та чи можуть такі відео бути доказом в міжнародних судах? Про це розповів Андрій Яковлєв, адвокат, експерт Медійна ініціатива за права людини, керуючий партнер Адвокатського обʼєднання "Амбрела", учасник Коаліції “Україна. П”ята ранку" в ефірі Українське радіо.
З моменту, коли особа припиняє чинити супротив противнику і повністю підкоряється волі іншої сторони, вона вважається такою, що опинилась у полоні і з цього моменту має права, які є у військовополоненого. Для цього не потрібно отримувати спеціальний статус чи буде кудись переміщенним. Згідно норм міжнародного права, військовополонені мають знаходитися у місцях, де виключено ураження під час обстрілу. Використання військовополонених у бою може спричинити смерть, через що це заборонено Третьою Женевською конвенцією, яка стосується поводження з військовополоненими;
Женевські конвенції передбачають, що будь-яка діяльність з боку держави, яка тримає в полоні, що спричиняє смерть або створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, який перебуває під охороною конвенції, розглядається як серйозне порушення. Використання військовополонених у випадку подібного до того, що потрапив на відео - незаконне, оскільки загрожує їхньому життю. З точки зору Женевських конвенцій та законів і звичаїв війни це є воєнним злочином. Крім того, ми можемо говорити, що це - елемент жорстокого поводження з військовополоненими, яке так само заборонено Женевськими конвенціями;
Коли ми говоримо про воєнні злочини - це як правило одиночні акти порушень законів і звичаїв війни або норм міжнародного права. Відповідальність за такі воєнні злочини настає тоді, коли командир або цивільна особа знали, що можуть бути вчинені акти порушень законів і звичаїв війни, однак не вжили заходів. Щоб міжнародні суди розглядали справи і притягнули до відповідальності найвище військове керівництво, верховного головнокомандувача держави агресора, злочин має носити систематичний характер;
Стаття 438 Кримінального кодексу України також дозволяє засуджувати за воєнні злочини. Крім того, українська система правосуддя зобов'язана це робити. Ратифікація Римського статуту дозволяє зручно використовувати класифікацію порушень законів і звичаїв війни та використовувати інституції Римського статуту.
15.12.2023
