Авторка: Марія Суляліна, голова ЦГП “Альменда”
18 грудня 2023 року Рада ЕС ухвалила дванадцятий санкційний пакет до якого зокрема увійшли особи та організації відповідальні за знищення ідентичності дітей на окупованих територіях. 19 грудня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіки Крим та м.Севастополь» в який засуджується мілітаризація, індоктринація та розпалювання ненависті до України та українців, зокрема через систему освіти. Чи можна це розцінювати як знак, що міжнародна спільнота нарешті звернула увагу на проблему знищення ідентичності дітей, які стали заручниками окупації та готова діяти, щоб зупинити це порушення?
Ідеальний злочин
Щоб дати відповідь на це питання варто подивитись на ситуацію в ретроспективі. В лютому 2014 році РФ розпочала агресію проти України, встановивши режим окупації на території АР Крим та м. Севастополь та розпочавши збройні дії на сході країни. Незважаючи на спроби легітимізації окупації через псевдо-референдум, міжнародна позиція була доволі чітка – підтримка територіальної цілісності України, що зокрема відобразилось в резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.
В той же час з перших днів окупації РФ розпочала розбудовувати систему знищення українських громадянської та культурної ідентичності дітей, які стали заручниками окупації. В цій статті ми не будемо заглиблюватись у весь процес створення та розбудови цієї системи, а зупинимось лише на деяких аспектах та прикладах.
В 2014 році в окупованому Криму РФ перевела всю освіту на російські стандарти, що означало де-факто знищення українознавчого компоненту в освіті та початок індоктринації дітей. Зокрема, саме через систему освіти та підручники дітям почали насаджувати наступні наративи:
- українська дитина є частиною російського народу та має російську ідентичність, а відповідно повинна розділяти патріотичні відчуття до РФ;
- "українці та росіяни єдиний народ", що лишає українську Державу суб'єктності;
- формування ворожого ставлення до України та всього українського;
- жертвуванням власним життям дитиною під час виконання військового обов’язку перед РФ – найвищий прояв патріотизму;
- військовий обов’язок перед РФ – священний для населення окупованої території, яке вважається носієм російської ідентичності;
- РФ гарант безпеки в регіоні, а дії США, НАТО та ЄС просувають ідею “однополярного світу”, що несе світову загрозу, у тому числі РФ як державі.
Паралельно розпочалась мілітаризація дітей. В школах відкриваються кадетські класи, які в переважній більшості знаходяться під патронатом силових структур, як приклад Слідчого Комітету, в 2015 році розпочинає свою діяльність КримПатріотЦентр, а в 2016 Юнармія - дві організації, які стали провідними в мілітаризації та знищенні ідентичності українських дітей. В 2016 році на окупованому півострові вже діє 12 кадетських класів. Система розбудовується та набирає оберти.
В той же час жодної дієвої чи показової реакції на ці порушення не відбувається. Ні на Юнармію, ні на КримПатріотЦентр не накладають санкції. В Резолюції ГА ООН 71/205 по ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (далі Резолюція по Криму) від 19 грудня 2016 року також жодної згадки про дітей.
В 2018 році в Юнармію в Криму вже залучено 1500 дітей та 4700 в Севастополі, в 2019 – 2300 в Криму та 8270 в Севастополі, в 2020 році на території Криму діє вже 109 кадетських класів, відбуваються військово-патріотичні табори та вишколи, до організації яких зокрема залучений КримПатріотЦентр. Системно продовжується русифікація, індоктринація та мілітаризація дітей через формальну освіту.
І досі жодних санкцій чи реальної уваги до ситуації з дітьми в окупації. В Резолюціях ГА ООН по Криму 72/190 від 19 грудня 2017 року та 73/263 від 22 грудня 2018 року лише з’являється положення про необхідність забезпечити доступність освіти українською та кримськотатарською мовою, а в Резолюції 74/168 від 18 грудня 2019 року до нього додається занепокоєння впливу окупації на реалізацію соціальних та економічних прав дітей. Немає згадки про ситуацію з індоктринацією та мілітаризацією дітей і в Резолюції 73/194 “Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів” (далі Резолюція по мілітаризації Криму) від 17 грудня 2018 року.