Авторка: Ірина Шаталова, комунікаційниця ГО «Платформа прав людини»
8 липня Україна перегорнула 500-ту сторінку протистояння великому російському вторгненню. 500 днів, відколи війна сколихнула всі регіони країни, а кремлівська агресія стала викликом не лише на полі бою, а й у кіберпросторі. Атаки на сайти державних установ, фішинговий терор, поширення дезінформації в мережі й активізація ботів – ворог усіма доступними способами намагався розхитати ситуацію в Україні, посіяти паніку серед населення, підірвати довіру українців до Збройних сил, президента, західних партнерів. І продовжує робити це досі.
Російські кіберзлочини, окрім того що загрожують національній безпеці України, ще й порушують права українців в онлайні – або цифрові права.
Громадська організація «Платформа прав людини» (ГО «ППЛ») від початку повномасштабного вторгнення збирає й аналізує інформацію про потенційні порушення цифрових прав громадян. Результати цього моніторингу представлені в аналітичних звітах «Війна у цифровому вимірі та права людини». За період від 24 лютого 2022 року до 31 травня 2023 року організація представила 12 моніторингових звітів, усі вони є на сайті ППЛ.
Інтернет-тероризм
Російські хакери спрямували чимало зусиль на те, щоб порушити нормальну діяльність об’єктів критичної інфраструктури України, зокрема в енергетичному та фінансовому секторах, а також у сфері надання державних послуг.
За підрахунками Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які ППЛ щомісяця отримує у відповідь на запити, за перші чотири місяці повномасштабної війни окупанти майже 800 раз спробували втрутитися в українські мережі. Найбільше атакували уряд і місцеві органи влади, сектор безпеки та оборони, фінансовий сектор, комерційні організації та енергетичну сферу. Також кіберзлочинці завдавали шкоди транспортній інфраструктурі та телекомунікаціям.
Темпи кібератак, спрямованих проти України, неухильно зростають. Їх уже фіксують мільйонами – за п’ять місяців 2023-го у Держспецзв’язку повідомили про більше ніж 85 мільйонів нападів на державний сектор і сайти суспільного користування. І якщо на початку повномасштабного вторгнення напади були спрямовані на військові цілі задля порушення українського військового зв'язку, то з часом хакери все більше почали націлюватися на портали послуг, якими користуються люди в повсякденному житті, та інформаційні ресурси.
Вже у цьому році зафіксовані атаки на Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, систему електронної пошти судової системи України, Міністерство юстиції. Хакери також намагалися втрутитися в мережі Інституту масової інформації та проєкту Ukraїner, який є майданчиком історій з України для всього світу. Кібератак зазнали й українські медіа – у тому числі, інформагентство «Укрінформ», миколаївські інтернет-видання «Преступности.НЕТ» і «NikLife» та Суспільне мовлення.
До речі, сайт Суспільного тимчасово вже переставав працювати 1 березня 2022 року – якраз у той день, коли окупанти обстріляли київську телевежу, – що говорить про координацію хакерських атак зі збройною агресією. Ще одним прикладом таких скоординованих нападів у Держспецзв'язку називають втручання росіян у мережі ДТЕК минулого літа.
Кібератаки РФ на критично важливу та цивільну інфраструктуру, скоєні в той же час, що і ракетні удари, офіційний Київ вважає військовими злочинами. Відповідну інформацію збирають і передають до Міжнародного кримінального суду в Гаагу.
Кремлівські хакери полюють як за державними системами України, так і за її простими громадянами. Для цього найактивніше використовують фішинг – улюблену тактику інтернет-зловмисників.
14.07.2023
