Зусиллями України важка бюрократична машина міжнародного права рушає з місця. Нещодавно, з різницею в два дні, Міжнародний суд ООН у справах “Україна проти Росії” виніс два важливих рішення: рішення по суті від 31 січня 2024 у справі щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD) та рішення від 2 лютого 2024 щодо юрисдикції у справі звинувачень у геноциді.
Чи задовольняють ці рішення українську сторону, якими можуть бути наслідки для Росії та які можливі подальші кроки в цьому напрямку — про це 15 лютого говорили експерти в рамках онлайн-брифінгу “Українські справи у Міжнародному Суді ООН”. Захід організували Українська асоціація міжнародного права та Центр прав людини ZMINA, який є членом Коаліції “Україна. П’ята ранку”.
Загальний висновок учасників брифінгу такий: попри неоднозначні результати, це великий перспективний крок та цінний досвід для України в консервативній системі міжнародного правосуддя.
За словами Михайла Буроменського, професора кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка та судді ad hoc Європейського суду з прав людини, звернення України до Міжнародного суду ООН — це унікальна подія. Цей суд розглянув дуже обмежену кількість справ за весь час свого існування, а сама процедура звернення досить складна. Україні потрібно було сформулювати саме ті обвинувачення, по яких суд визнає свою юрисдикцію, а обидві сторони — Україна і Росія — визнають юрисдикцію суду ООН.
Якщо говорити про конвенцію з фінансування тероризму, то суд вперше розглядає такий позов. Щодо конвенції про расову дискримінацію — це друга справа в історії (першим був позов від Грузії до Росії, який закінчився невдало для позивача). Що стосується справи по геноциду, вона унікальна тим, що Україна намагається довести відсутність “геноциду” на своїй території та нікчемність аргументу, який РФ використала для обґрунтування повномасштабного вторгнення”, — каже Буроменський.
Отже, на думку Михайла Буроменського, це три унікальні справи, де немає суттєвого практичного досвіду, на який може спиратися Україна. Тому отриманий результат можна вважати позитивним. В першій справі РФ отримала звинувачення в порушенні конвенцій ООН, в другій — Україна має реальні шанси спростувати необґрунтовані звинувачення з боку держави-агресора.
Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС України та агент України у справах “Україна проти Росії” в Міжнародному Суді ООН, також вважає такий результат цілком позитивним на даному етапі.
“Ми маємо визнання Росії порушником обох конвенцій у першій справі, а також порушником наказів про тимчасові заходи Міжнародного суду ООН. Вони стосуються, зокрема, заборони на роботу Меджлісу кримськотатарського народу і посилення агресії — визнання незаконних Л/ДНР та початок повномасштабного вторгнення”, — каже експерт.
Щодо конвенції фінансування тероризму, каже Кориневич, Україна отримала засвідчене Міжнародним судом ООН порушення РФ у розслідуванні фактів фінансування тероризму, що може бути дуже важливим при подальшій роботі з активами РФ в різних міжнародних юрисдикціях.
16.02.2024
