Автор: Гюндуз Мамедов, Кандидат юридичних наук, заступник Генпрокурора України у 2019-2021 рр., експерт Коаліції “Україна. П’ята ранку”
Чому міжнародне гуманітарне право має впроваджуватися в ЗСУ
Майже півтора року в складі командування Сил територіальної оборони Збройних сил України діяла Робоча група щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права (МГП) та надання правових послуг. За цей час на її базі вдалося реалізувати чимало проєктів, які потребують масштабування на рівень Збройних сил України.
Ідея створення Робочої групи зароджувалася з перших буремних днів повномасштабної російської агресії. А викристалізувалася в перші дні деокупації Київщини, коли став остаточно зрозумілим масштаб скоєних російською армією міжнародних злочинів і те, що докази не мають бути втрачені. І саме ЗСУ були першим контактом для постраждалих, тож, окрім безпекових викликів і відсічі агресору, забезпечували збереження доказів, що сприятимуть майбутньому правосуддю.
Саме тому на базі Сил територіальної оборони, які й відіграли одну з ключових ролей у звільненні територій, сформувалася профільна Робоча група, що фокусувалася на впровадженні виконання норм міжнародного гуманітарного права та суміжних завданнях. Фактично основною метою робочої групи була зміна ставлення та підходів до застосування норм МГП. Адже саме це має стати фундаментом подальшої трансформації українських Збройних сил у ефективний та дієвий механізм захисту країни, що відповідає стандартам цивілізованого світу. Бо ж міжнародне гуманітарне право недаремно називають правом війни. Це, по суті, про правила ведення війни. Правила, які є продуктом розвитку цивілізації й дають нам змогу бути частиною цивілізованого світу. Правила, які нагадують нам про гуманність навіть у такі страшні часи й не дозволяють поводитися, як російська армія. Правила, які, з одного боку, захищають цивільних, поранених і військовополонених (які є захищеними категоріями), а з іншого – і самих військових від скоєння злочинів, а отже, стають превентивним інструментом.
До роботи були долучені спеціалісти з національного та міжнародного права, юристи, адвокати, прокурори, які, мобілізувавшись до ЗСУ, застосували свій цивільний досвід для адаптації Сил ТрО до роботи з правом війни.
Для реалізації зазначеної мети було обрано низку інструментів:
- власне, забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів) у Силах ТрО ЗС України;
- запровадження механізму збору даних (збереження доказів) із поля бою щодо фактів порушення норм МГП та прав людини;
- впровадження механізму участі Сил ТрО ЗС України в наданні безоплатної правничої допомоги на виконання Закону України "Про основи національного спротиву";
- розроблення та впровадження вітчизняної моделі залучення ЗСУ до заходів держави з охорони та захисту культурної спадщини та культурних цінностей під час збройного конфлікту.
Саме це стало ключовим фокусом робочої групи.
Детальніше хотілося б зупинитися на впровадженні норм МГП, адже це – найамбітніше завдання, тоді як інші слугують інструментами для його виконання.
15.03.2024
