26 жовтня у Карловому університеті у Празі пройшла лекція на тему «Права людини і війна в Україні: роль міжнародної спільноти». Українські експерти — представники коаліції «Україна. П’ята ранку» розповіли студентам про процеси документування воєнних злочинів, необхідність трибуналу, важливість міжнародного тиску для повернення вкрадених дітей та міжнародну підтримку політв’язнів.
Участь у дискусії взяли представники Експертної мережі Кримської платформи: голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, керівник із комунікацій Української правової консультативної групи (ULAG) Арьє Мора, юридична експертка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна та Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна. Модераторкою заходу була програмна офіцерка Prague Civil Society Centre Аліна Чубко.
Захід відбувся наступного дня після проведення Парламентського саміту Кримської платформи, який зібрав представників організацій. Тетяна Печончик розповіла детальніше про роботу Кримської платформи: «Нам як українцям потрібно бути креативними, нам потрібно винаходити нові формати і нам потрібно працювати на деокупацію Криму зі звільненням усіх наших військовополонених, політв’язнів, цивільних заручників, які утримуються в Росії, в російських місцях ув’язнення та на окупованих територіях».

Арьє Мора зазначив, що для України важливо адаптувати свою юридичну систему, щоб розслідувати якомога більше злочинів, адже такі інституції, як Міжнародний кримінальний суд, залишаються додатковим інструментом для встановлення справедливості.
«Ми прагнемо максимально ефективно розслідувати якомога більше злочинів. Тому що якщо ми робимо це неефективно, ми підводимо жертв і втрачаємо можливість притягнути до відповідальності винних. Справа або не буде доведена, або потім буде оскаржена, або ви просто не зможете забезпечити справедливість іншим можливим способом», — сказав він.
Юристка Дарина Підгорна розповіла про тонкощі роботи із жертвами воєнних злочинів та подальшого опрацювання справ. Вона також зазначила, що за майже десять років із часу окупації Криму процедура документування злочині вдосконалилася: «Між урядом, правоохоронними органами і сектором громадянського суспільства все ще іноді виникають непорозуміння. Але зараз комунікація працює. Здається, що ми можемо спілкуватися, і це спілкування може привести нас до певного успіху на національному рівні».
Попри набутий експертами досвід у документуванні злочинів, цей процес стає щоразу складнішим в окупованому Криму, особливо після повномасштабного вторгнення РФ. Про цю проблему розповіла Марія Суляліна.

«Нині фактично Крим є територією, де відбуваються грубі порушення прав людини. Крим використовується як велика в’язниця для людей з південного регіону, із Запорізької і Херсонської областей, тому що їх вивозять зі своїх територій до Криму, де їх утримують. Тож правозахисній організації важко навіть отримати інформацію, скільки там людей, де вони перебувають», — розповіла Марія Суляліна.
Експерти також поділилися з учасниками лекції своїм баченням статусу Криму після деокупації, досвідом боротьби «вигнання» росіян із міжнародних правозахисних організацій, а також особистими переживаннями щодо того, як вони долають емоційне вигоряння у такій важливій, але виснажливій роботі.